(098) 15-11-806   

8 міфів про банкрутство фізичної особи

Міф 1. Банкрутом можна визнати тільки фізичну особу – підприємця.

Реальність:

21 жовтня 2019 року правила про відновлення платоспроможності поширюються не лише на підприємців, а на всіх громадян, які опинилися у складному матеріальному становищі.

Міф 2. Після закінчення процедури банкрутства фізичній особі можуть заборонити вчиняти будь-які правочини.

Реальність:

Кодексом встановлено лише наступні обмеження стосовно осіб, визнаних банкрутами: 1. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому цим Кодексом. 2. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.

Міф 3. Після застосування процедур банкрутства у боржника можуть забрати останнє житло і «виставити» на вулицю.

Реальність:

До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.

Міф 4. Після застосування процедур банкрутства боржник звільняється абсолютно від усіх боргів і більше кредитори не можуть заявляти вимоги до такого боржника.

Реальність:

Боржник звільняється від боргів, АЛЕ вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Міф 5. Після визнання фізичної особи банкрутом вона не має права реєструватись як підприємець.

Реальність:

Подібна норма була у попередньому законі і стосувалась банкрутства ФОПів, однак якщо говорити про так зване споживче банкрутство, то таких обмежень немає.

Міф 6. При подачі заяви про порушення справи про банкрутство необхідно сплатити значну суму судового збору.

Реальність:

З заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи не стягується судовий збір, потрібно лише авансувати оплату послуг арбітражного керуючого.

Міф 7. Родичі банкрута будуть зобов'язані виплачувати його борги.

Реальність:

Обов'язок погашати борги банкрута не покладається на його близьких.

Міф 8. Керує справою про банкрутство фізичної особи певна фінансова установа - кредитор.

Реальність:

Керувати вирішенням фінансових проблем боржника буде спеціаліст з відновлення платоспроможності - арбітражний керуючий.

Печать
 Адрес офиса:
г. Черкассы, ул. Героев Днепра, 53

 Время работи:
Понедельник - Пятница с 9-30 до 17-00
(в другое время - по договоренности)

 Контактные телефоны:
тел.: +38 (098) 15-11-806